Володимир Іванович Вернадський (народився 12 березня 1863 р.) – природознавець, видатний мислитель, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології і вчення про біосферу, організатор Української Академії Наук. У своїх дослідженнях розглядав наукові проблеми, що представляють найбільш практичне значення: будови силікатів, геохімії рідкісних і розсіяних елементів, пошуків радіоактивних мінералів, ролі організмів у геохімічних процесах, визначення абсолютного віку гірських порід і багато ін. Створена Вернадським біогеохімія вивчає геохімічні процеси, в яких беруть участь організми. Вона ж задіяна у вирішенні низки проблем не тільки мінералогії, агрохімії, грунтознавства, фізіології рослин, геоботаніки, біохімії, але й органічного сільського господарства, охоплюючи глибокі питання розвитку життя на Землі, оскільки вони стосуються взаємозв’язків неорганічної та органічної природи. Еволюція рослинного і тваринного світу, питання мінерального живлення рослин, ряд їхніх хвороб не можуть успішно розроблятися без вирішення проблем біогеохімії, без урахування поширення мікроелементів у рослинах, грунтах, воді тій чи іншій області земної кори.
Успішне вирішення висунутих у сучасну епоху на перший план різноманітних глобальних проблем, екологічних в тому числі, неможливе без звернення до вчення Вернадського про біосферу і ноосферу, в якому сформульовані принципи взаємодії природи і суспільства. Вчення Вернадського про біосферу – це цілісне фундаментальне вчення, органічно пов’язане з найважливішими проблемами збереження і розвитку життя на Землі, що знаменує собою принципово новий підхід до вивчення планети як розвиваючої саморегульованої системи в минулому, сьогоденні і майбутньому.
В перший том зібрання творів В.І.Вернадського входять його роботи під загальною назвою «Біосфера і ноосфера»,
у другий том увійшли «Нариси геохімії»,
в третій том включені «Роздуми натураліста».
Вернадський (1863-1945) – один з найбільш видатних організаторів науки в світі, по силі думки і широті охоплення природних явищ стоїть в одному ряду з такими корифеями, як Леонардо да Вінчі, Йоганн Вольфганг Гете, Михайло Ломоносов та Жорж-Луї Леклерк де Бюффон. Тонкий, детальний аналіз явищ реальності, і на цьому фоні – грандіозні узагальнення, що охоплюють весь космос, земну кору, біосферу і Землю як планету, живу речовину, людину і людство – такі в загальному вигляді причини найтіснішого, не випадкового, а внутрішнього, органічного зв’язку природознавства і філософії у творчості В.І.Вернадського. Це дає всі підстави говорити про нього як про видатного натураліста, великого мислителя ХХ століття не тільки в масштабах України або Росії, але і всього світу.
Справжнє зібрання творів В.І.Вернадського рекомендується Федерацією органічного руху України не тільки для студентів, науковців, викладачів природничих дисциплін, але й для всіх тих, кого цікавлять питання біології, екології, хімії, фізики, мінералогії, філософії та історії науки. Ці книги гідні зайняти почесне місце в книжковій колекції, як любителя наукової літератури, так і людини, що намагається постійно розширювати власний кругозір.