26 листопада 2024 року вже вдев’яте успішно відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Органічне агровиробництво: освіта і наука», яка була організована Федерацією органічного руху України та Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти.
Незважаючи на щоденні повітряні тривоги, часті відключення електроенергії (конференція розпочалась саме в момент відсутності світла), ми все ж таки вчергове мали можливість провести цей важливий для органічного сектору і особливо для освітян просвітницький захід. При цьому організатори висловлюють свою вдячність, перш за все, нашим Збройним силам України, а також Проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства», компанії «ЕТКО», FABU, ДП «Агмінтест» та компанії «БТУ-Центр» за підтримку.
Ми чудово розуміємо значну потребу сучасного вітчизняного освітньо-наукового простору у отриманні новітніх знань щодо органіку. З іншої сторони виробники постійно наголошують на важливості співпраці як з науковцями, які допомагають долати різні виробничі проблеми, так і з освітянами та студентством, адже запровадження дуальної освіти дозволяє налагодити ефективний пошук майбутніх працівників. Саме тому актуальною стала мета конференції – об’єднати зусилля галузевих підприємств та установ, наукових та освітніх закладів, інших зацікавлених у виробництві, переробці безпечної та якісної продукції, збереженні та використанні природних ресурсів, запровадженні, удосконаленні інноваційних органічних технологій в аграрній галузі, сприянні динамічному та ефективному розвитку органічного руху в Україні. Понад 120 учасників мали чудову нагоду ознайомитися з найкращим досвідом ведення органічного виробництва, його підтримки, регулювання, просування органічних продуктів не лише в Україні, а й у Туреччині, Німеччині, ОАЕ, адже доповідачі з цих країн мали доповідь щодо різних сфер органічної діяльності.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підкреслив важливість об’єднання зусиль виробників, науковців та освітян, громадськості та держави задля ефективного розвитку в Україні органічного сектору. За словами пана Висоцького, Україна вже немало зробила для гармонізації власного законодавчого поля щодо органічного виробництва з європейським. Незважаючи на труднощі, вітчизняні органічні виробники продовжують ефективне виробництво, про що свідчить зростаючий експорт органічних продуктів. І для подальшої ефективної діяльності є потреба в кваліфікованих кадрах, тому роль освіти та науки стає визначальною в реаліях сьогодення.
Також з вітальними словами до учасників конференції звернулися національний експерт Проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» Олександр Каліберда та академік-секретар, Національна академія аграрних наук Віктор Камінський.
Загальні обриси щодо поточної ситуації в органічному секторі України, тенденціями на світовому ринку органічних продуктів, можливостями для вітчизняних виробників з огляду на агресію росії, доповів Голова Правління Федерації органічного руху України Євген Милованов.
Начальник відділу державної політики у сфері органічного виробництва управління з питань продовольчої безпеки та підакцизної продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Марина Кислицька розповіла про поточну ситуацію щодо державного регулювання та контролю в сфері органічного виробництва в Україні, повідомила про наповнення реєстрів операторів органічного виробництва та органів сертифікації, озвучила поточний стан приведення у відповідність вітчизняного органічного законодавства до оновлених правових норм Євросоюзу у цій сфері.
Одним із ключових спікерів конференції був німецький експерт Алекс Бек, директор Асоціації переробників органічної продукції. Його виступ щодо нових трендів органічного ринку в Європі викликав неабиякий інтерес. Він озвучив останні цифри щодо обсягів реалізації органічних продуктів в ЄС, провів аналіз між тенденціями цін на пшеницю та їх кореляцію з цінами на борошно та органічні булочки. Пан Бек акцентував збільшення інтересу європейського споживача на органічних, веганських, новаторських, локальних продуктах з акцентом на здоров’я, прозорість, обізнаність.
Ще один німецький експерт Клаус Шиффер-Вайга розкрив учасникам конференції питання щодо основних вимог в органічному рослинництві та тваринництві, адже нове європейське регулювання цих питань (Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848) вступило в дію в ЄС з 2022 року і українські виробники, орієнтовані на ринок Євросоюзу, мають дотримуватися встановлених норм та правил.
В останні роки у світі зростає попит на органічні текстильні вироби і особливо на дитячий одяг. Тому тема «Органічний дитячий одяг: тенденції попиту та пропозицій», яку висвітлив генеральний директор компанії «ЕТКО» з Туреччини Мустафа Акюз викликала неабиякий інтерес слухачів. ЕТКО – це сертифікаційний орган, який охоплює своєю діяльністю значну частину сертифікованого органічного текстилю. За даними пана Акюза, загальні споживчі витрати в галузі одягу становлять 2,4 трильйона доларів у всьому світі, що на 15,94% більше за останнє десятиліття. За оцінками, до 2029 року світові витрати досягнуть 2,88 трильйона доларів. При цьому 79% продажів одягу відбуваються в магазинах, і лише 21% продажів одягу припадає на онлайн-продажі. Азіати найчастіше купують онлайн (24%), тоді як африканці найменше роблять покупки онлайн (4,2%). Дитячий одяг становить 13,3% від загального ринку одягу в Європі. Є 5 ключових вимог, які відображають основні проблеми європейських батьків при купівлі одягу для цих вікових груп. Це: здоров’я, безпека, практичність, комфорт і можливість прання. Важливим моментом є те, що текстильні вироби, які пропонуються на ринку ЄС, незабаром також потребуватимуть необхідності мати індивідуальний цифровий паспорт продукту (DPP), який забезпечуватиме цифровий запис повного життєвого циклу окремого продукту.
Європейські батьки все більше зацікавлені в купівлі органічного одягу, волокна якого вирощені та оброблені без хімікатів чи синтетичних добрив. Це краще як для довкілля, так і для здоров’я дітей. Органічний одяг, як правило, дорожчий, ніж неорганічний, а це означає, що споживачі також очікують кращої якості та дизайну.
Найбільшим сегментом органічного дитячого одягу є дитячий одяг для немовлят. Світовий ринок органічного дитячого одягу оцінювався в 1,5 мільярда доларів США у 2022 році (приблизно 1% від усього ринку дитячого одягу), а до 2031 року очікується, що він досягне 2,6 мільярда доларів США.
Одним із затребуваних матеріалів для виготовлення, зокрема, одягу є коноплі. Саме на цій культурі зосередила увагу учасників конференції Беатриса Генкел, директор ТОВ «Гемпі Піпл Трейдінг» (ОАЕ), яка розповіла про місце коноплі в циркулярній економіці та світовий досвід освітнього огляду цих питань. До 1950-х років посівні площі коноплі в Україні перевищували 150 тис.га. Наразі агровиробництво цієї культури відновлюється та стає більш популярним та затребуваним. За словами пані Генкел, єдиною рослиною, яка може дати вам житло, нагодувати та одягнути, є промислова конопля.
На багатьох конференціях в останні роки війни актуальною темою є обговорення забруднення навколишнього середовища, ґрунтів, водойм, повітря, а зрештою і кінцевих продуктів харчування через військові дії. Тему впливу агро-мілітарних забруднювачів на якість органічної продукції висвітлила Юлія Єгоршина, керівник відділу з питань якості ДП «Агмінтест. За даними пані Єгоршиної, на сьогоднішній час забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв.км. Повітря містить сліди вибуху російських ракет. Внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 млн.т. діоксиду вуглецю (парникових газів).
Найбільший «CO2-внесок» зробили викиди від витрат пального російською військовою технікою – 35,2 млн.т. На другому місці – додаткові викиди цивільної авіації через необхідність облітати територію України і РФ – 24 млн т. Ландшафтні пожежі на лінії бойового зіткнення «внесли» ще понад 22 млн.т. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі.
Пані Юлія відзначила, що в останні роки спостерігається синергізм в агро-мілітарному контексті, що означає, що поєднання хімічних речовин, таких як військові забруднювачі й агрохімікати, може значно посилювати їхній токсичний вплив на живі організми та екосистеми. А це може викликати негативні наслідки для людства.
З цікавими напрацюваннями по підготовці освітнього відео-контенту щодо органічного бджільництва ознайомив учасників Олександр Гера, провідний фахівець із сертифікації ТОВ «Органік стандарт». Це прекрасна можливість для тих, хто хоче зайнятись бджільництвом відповідно до органічних стандартів, дізнатись про теоретичні аспекти та практичні питання від фахівців, а також ознайомитись з рекомендаціями щодо цієї сфери діяльності.
Вже ґрунтовно в наше складне життя ввійшло практичне застосування дронів не лише у військових діях, а й у цивільному житті. Тому дуже актуальним питанням стало застосування БПЛА в органічному землеробстві, перспективах цього напрямку та потенційних ризиках технології. Цю тему професійно розкрив Микола Кравчук, науковець з Поліського національного університету. Наукові напрацювання в цій царині стануть в нагоді аграріям в найближчі роки, тому радимо всім приділити увагу темі застосування БПЛА в сільськогосподарському виробництві та виділяти ресурси на цей перспективний напрямок.
Серед вітчизняних освітніх закладів є й такі, які здійснюють сертифіковане органічне виробництво, що дозволяє студентам та викладачам на практиці відпрацьовувати різні технологічні моменти при вирощуванні сільськогосподарських культур. Зокрема, представник Сумського Національного аграрного університету Юрій Міщенко на конференції розкрив питання адаптування органічного землеробства в науково-освітньому процесі СНАУ. Зі своїми труднощами й особливо з впливом прифронтової зони на професійну діяльність Липковатівського аграрного коледжу та його органічними перспективами поділився директор цього відомого аграрного закладу Микола Таркан.
Незважаючи на напередодні застосовані ворогом шахеди по Вінниччині та спричинені цим вимкнення електроенергії, віднайшов можливість приєднатися до конференції директор Іллінецького державного аграрного коледжу Василь Пиндус. Це один з перших коледжів, де вже багато років студентам викладають органічне землеробство та тваринництво. Тому Василь Васильович розповів про можливості по підготовці фахівців з органічного напрямку, ділився власним досвідом з іншими освітніми закладами та наголосив на готовності співпраці в подальшому.
 |  |
Проблема відключення електроенергії не обійшла в цей день і ще одного учасника конференції з Вінниччини – Олексія Дона, керівника ФГ «Дона О.П.». Починаючи з 2005 року Олексій Пилипович займається органічним вирощуванням сільськогосподарських культур, особливо бобових, і є відомим в Україні послідовником системи землеробства Івана Овсінського. Він розповів про практичне впровадження цієї системи в сучасному органічному виробництві, складнощах, з якими стикається та шляхах їх вирішення.
Як і в попередні роки, підсумовуючи результати обговорення та виступи під час конференції, Євген Милованов наголосив на важливості нових кваліфікованих кадрів в аграрному виробництві і неабияку роль у їх підготовці відіграють освітні та наукові заклади. Ми щороку намагаємося зробити цю конференцію «Органічне агровиробництво: освіта і наука» різноплановою як по учасникам, так і по тематиці виступів, щоб розкрити якомога більше цікавих та корисних моментів з органічного життя як для освітян, так і для виробничників.
Завжди відкриті до пропозицій та співпраці! Слава Україні!
