15 травня 2025 року у Житомирі відбулася ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Органічне виробництво і продовольча безпека: цифрові технології та інновації», організаторами якої традиційно були Поліський національний університет та Федерація органічного руху України.
Захід відбувся за підтримки Проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства», а також компаній «STC» (Латвія) та «ЕТКО» (Туреччина), інформаційна підтримка – Всеукраїнський журнал «ORGANIC UA».
Метою конференції було об’єднання науковців, експертів і практиків задля обговорення інновацій у сфері органічного виробництва, спрямованих на підвищення продовольчої безпеки. Особливу увагу приділено цифровим технологіям, сталому землеробству та інтеграції українського агросектору у глобальні екологічні стандарти через новітні підходи до виробництва. Захід став платформою для обміну досвідом, просування біологічних рішень і посилення міжнародної співпраці.
Понад 110 представників з різних сфер діяльності з 6 країн світу мали можливість ознайомитися та поділитися досвідом впровадження технологічних рішень в різних секторах аграрного виробництва, сертифікації, маркетингу, експортної діяльності тощо.
Розпочалася конференція із сильного посилу ректора Поліського національного університету Олега Скидана щодо необхідності переосмислення аграрної моделі в бік біологізації, диджиталізації, прозорості та максимальної простежуваності. У своїй вітальній промові до учасників він закликав до більшої інтеграції науки та виробництва, наголосивши, що органічне виробництво – це не лише технологія, а філософія продовольчої безпеки.
Згадані твердження підтримала і Карен Мапусуа, президент IFOAM Organics International, яка, окрім привітального слова до учасників конференції, наголосила на необхідності та важливості системних змін в агросекторі з огляду на застосування новітніх технологій в органічному виробництві задля збереження біорізноманіття та зменшення використання агровиробниками потенційно шкідливих хімічних засобів.
Також з вітальним словом до присутніх звернувся менеджер Проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» Олександр Каліберда, наголошуючи на тому, що ініціативи представників органічного сектору, особливо в сфері інновацій, завжди матимуть підтримку від проєкту, оскільки українські органічні виробники завжди орієнтувалися на міжнародні тенденції аграрного розвитку, а новітні технології – це шлях до успіху. Пан Каліберда наголосив на зростаючому значенні доступу до передового вітчизняного та світового досвіду. Одним з досить ефективних інструментів для цього стала Органічна платформа знань, яка є джерелом знань для фермерів, студентів та дослідників. Цей ресурс, за словами виступаючого, не лише агрегує знання, але й формує нову аграрну культуру, засновану на відкритості та доступності.
Чудовими новітніми розробками поділилася Єва Лаце, представник сертифікаційного органу STC з Латвії, яка представила платформу INTACT, що використовується як нове, інноваційне рішення в діяльності цієї організації для контролю та забезпечення ефективної роботи з органічними операторами. За словами пані Лаце, автоматизація процесів сертифікації – ключ до зниження витрат і усунення людського фактору з одного з найвразливіших ланцюгів – документального супроводу.
Паралельно з цим Геральд Херрманн, колишній президент IFOAM, а нині директор компанії «Organic Services» (Німеччина) продемонстрував, як геопросторові інформаційні системи можуть не лише картографувати поля, проводити дистанційне зондування, але й за допомогою штучного інтелекту здійснювати просторову обробку даних та бути засобом виявлення потенційних махінацій. Ці рішення є прикладом, як цифрові технології можуть дозволити уникнути ризиків та захистити органічну галузь від недобросовісних та шахрайських дій, а фермерам приймати правильні рішення в різних ситуаціях на різних територіальних одиницях.
Коли говоримо про органік, то маємо усвідомлювати, що це не лише агровиробництво. Органічні текстильні вироби також набувають у світі все більшої популярності серед споживачів. Саме тому важливою за практичною цінністю стала доповідь Мустафи Акьюза (компанія «ETKO», Туреччина), присвячена простежуваності – від поля бавовнику до шафи споживача. Виступ не лише ілюстрував сучасні технології QR-кодування й блокчейн-протоколів, а й продемонстрував, як створювати емоційний зв’язок між продуктом і споживачем через історію його походження, визначив основні моменти проходження сертифікації та подальшого розпізнавання споживачами такої продукції як органічної.
Серед українських фахівців та дослідників яскраво вирізнялися виступи:
Ігора Дідура (директор ННІ агротехнологій та природокористування), який акцентував на точному землеробстві – це вже не просто технологія, а концепція ефективного агроменеджменту, що дозволяє приймати рішення на основі фактичних даних.
Тетяни Федонюк (керівник ННЦ сільського господарства, охорони навколишнього середовища та біоекономіки, професор кафедри екології Поліського національного університету), котра представила нові екологічні моделі управління бур’янами без гербіцидів, як проміжний результат роботи міжнародного проєкту AGROSUS.
Василя Шукаловича (провідний фахівець із сертифікації ТОВ «Органік стандарт»), який зосередив увагу на тому, що реалізація Європейського Зеленого курсу відкриває нові можливості для українських виробників органічної продукції, але водночас вимагає від них суворого дотримання оновлених європейських стандартів, прозорої сертифікації, впровадження цифрових рішень для простежуваності продукції та активної інтеграції в міжнародну агропродовольчу систему, як запоруки успішного виходу на ринки ЄС.
Івана Мринського, доцента Херсонського державного аграрно-економічного університету, який у своїй доповіді «Цифровізація моніторингу шкідників сільськогосподарських культур за органічного виробництва» зосередив увагу на використанні феромонних пасток як ефективного інструменту контролю шкідників у рамках органічного землеробства. Особливу увагу він приділив інтеграції таких пасток із цифровими системами збору й аналізу даних, що дає змогу створювати оперативні карти поширення шкідників, прогнозувати ризики та приймати обґрунтовані рішення щодо біозахисту.
Петра Романенка, старшого наукового співробітника Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, що розповів про використання ґрунтових азотфіксуючих ціанобактерій для підвищення врожайності, якості сільськогосподарських культур та стабілізації мікробіологічного балансу ґрунтів.
Цікавою була доповідь Миколи Бикова, консультанта з агротехнологій Асоціації «Дунайська Соя», на тему «Застосування інноваційних технологій в органічному землеробстві», адже поєднувала конкретні рішення, які вже сьогодні можуть бути впроваджені на органічних господарствах, з глобальним баченням розвитку сталого землеробства. Його підхід базується на принципі, що інновація – це не обов’язково щось складне, головне – щоб це працювало в полі. Він розповів про інноваційні підходи до сівозміни, біологічного захисту та управління ґрунтовим живленням, які дають змогу підвищити урожайність с.-г. культур без використання синтетичних препаратів. Окрему увагу приділив технологіям контролю бур’янів та використанню міжрядної механічної обробки, що є оптимальними для органіку.
Виступ Олени Стретович, директорки ТОВ «Органік Мілк», був дуже важливим у контексті реального, а не лише теоретичного розвитку органіку в Україні. Вона показала, що український бізнес здатен не просто виживати, а масштабуватися у надзвичайно складних умовах, коли є чітке бачення, команда, якісна продукція й довіра до бренду. Вона розповіла про виклики, які постали перед компанією у зв’язку з масовим виїздом українських споживачів за кордон, що суттєво скоротило внутрішній попит на органічну продукцію. Крім того, ускладнена логістика, зруйновані ланцюги постачання та постійні ризики для бізнесу в умовах війни стали справжнім випробуванням для стабільності виробництва. Однак, компанія активно освоює нові експортні ринки, зокрема в країнах Європейського Союзу, США, Японії. Це приклад того, як органічне виробництво в Україні може не лише бути стійким, а й виступати обличчям країни на глобальному ринку.
Вагомим був внесок молодих дослідників, здобувачів освітнього ступеня доктора філософії, – Олександра Карпишина, який демонстрував експериментальні підходи до вирощування спельти в умовах ПП «ГАЛЕКС АГРО», та Геннадія Іванова, який розповів про застосування біопрепаратів при вирощуванні буркуну.
Загалом, учасники окреслили головні меседжі:
- Органік – це економічно вигідно, коли виробництво ґрунтується на точних агротехнологіях і системному підході.
- Цифровізація та інновації – це не додаткові опції, а необхідна умова сучасного органічного виробництва, особливо з огляду на жорсткі вимоги ЄС до прозорості та повної простежуваності агропроцесів.
- Міжнародна співпраця – ключ до виживання галузі, особливо в умовах російсько-української війни, нестабільності ресурсів та логістичних шляхів.
XII Міжнародна науково-практична конференція «Органічне виробництво і продовольча безпека: цифрові технології та інновації» показала, що органічне виробництво в Україні не лише витримує виклики війни, економічної нестабільності та кліматичних змін, а й активно розвивається завдяки впровадженню інноваційних агротехнологій, біологічних рішень, цифрових систем моніторингу, а також завдяки зміцненню міжнародної співпраці, науково-освітньому супроводу та активній інтеграції у європейські та світові ринки органічної продукції, що відкриває нові горизонти для сталого розвитку агросектору України.
Органічний рух України до Перемоги триває!
