UKR RUS ENG

Проект Закона Украины "Об органическом производстве"

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 20-21, ст.721)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133}

Цей Закон визначає правові та економічні основи виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини і спрямований на забезпечення належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, а також на гарантування впевненості споживачів у продуктах та сировині, маркованих як органічні.

{Преамбула в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Розділ I 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виробництво органічної продукції (сировини) - виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів;

органічна сировина - сировина, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону та яка спрямовується на подальше використання для отримання нової продукції;

органічна продукція - продукція, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону;

органічна продукція аквакультур - риба та інші водні живі ресурси, розведені та вирощені у спеціальних штучних умовах або у визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах відповідно до цього Закону;

традиційна (неорганічна) продукція - продукція, виготовлена за загальноприйнятними технологіями виробництва сільськогосподарської продукції, де можна використовувати будь-які хімічні засоби захисту, синтетичні мінеральні добрива, консерванти, штучні барвники, стимулятори росту, гормони, антибіотики, ароматизатори, стабілізатори, підсилювачі смаку тощо відповідно до законодавства;

{Абзац сьомий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

паралельне виробництво - одночасне виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції;

перехідний період - період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції (сировини) до виробництва органічної продукції (сировини);

гідропонне виробництво - метод вирощування рослин, при якому їх коріння знаходиться лише у мінеральному поживному розчині або у інертному середовищі, такому як перліт, гравій або мінеральна вата, до якого доданий поживний розчин;

{Абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

інгредієнт - будь-яка речовина, включаючи харчові добавки, ароматизатори та ензими, складові інгредієнта, що використовується під час виробництва або підготовки харчового продукту і залишається в готовому продукті навіть у зміненій формі. Залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються інгредієнтом;

{Абзац дванадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Абзац тринадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких харчових продуктів;

{Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Абзац шістнадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Абзац сімнадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

реєстр виробників органічної продукції - перелік осіб, яким надано право виробляти (вирощувати, переробляти) органічну продукцію (сировину);

тест-культури - сільськогосподарські рослини, в яких визначається вміст токсичних речовин при обстеженні території для оцінки її придатності щодо вирощування органічної продукції.

{Абзац двадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

2. Терміни "аудитор з сертифікації", "орган з оцінки відповідності", "оцінка відповідності", "підтвердження відповідності", "сертифікат відповідності" вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про підтвердження відповідності".

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) та поширюється на суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у цій сфері, та на органічну продукцію (сировину), отриману відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 3. Законодавство України у сфері виробництва та реалізації органічної продукції (сировини)

1. Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції УкраїниЗакону України "Про охорону навколишнього природного середовища", цього Закону та інших законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

{Текст статті 3 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 4. Принципи виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини)

1. Загальними принципами виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) є принципи:

1) добровільності;

2) рівності прав суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, перевезення та реалізацію органічної продукції (сировини);

3) раціонального використання природних ресурсів, забезпечення їх належного використання та відтворення;

4) відмови від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;

5) відмови від використання хімічно синтезованих зовнішніх ресурсів, за винятком виключних випадків, встановлених цим Законом;

6) довгострокового підтримання родючості ґрунту;

7) використання живих організмів та методів механічного виробництва;

8) забезпечення високого рівня біологічного розмаїття;

9) використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей, рослинам, здоров’ю та благополуччю тварин.

2. Спеціальними принципами виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) є принципи:

1) забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів, стійкості ґрунтів та біологічного розмаїття ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин;

2) мінімізації використання невідновлювальних та зовнішніх ресурсів;

3) переробки відходів та супутніх продуктів рослинного та тваринного походження для подальшого використання у виробництві продукції рослинного та тваринного походження;

4) врахування місцевого або регіонального екологічного стану територій під час вибору категорії продукції для виробництва;

5) охорони здоров’я тварин шляхом заохочення природного імунного захисту тварин, відбору відповідних порід;

6) охорони рослин за допомогою превентивних заходів, таких як вибір відповідних видів та сортів, стійких до хвороб та шкідників, сівозміни, механічних та фізичних методів та захист від природних ворогів (шкідників);

7) врахування при виборі порід ступеня адаптації тварин до місцевих умов, їх життєздатності та стійкості до хвороб;

8) дотримання високого рівня благополуччя тварин, що задовольняє потреби, притаманні кожному окремому виду;

9) виробництва продукції органічного тваринництва з тварин, що були вирощені в органічних господарствах з самого народження впродовж усього життя;

10) годування тварин органічними кормами;

11) виключення використання штучно виведених поліплоїдних тварин;

12) збереження біологічного розмаїття природних водних екологічних систем, безперервної охорони водного середовища та якості навколишніх водних та поверхневих екологічних систем при виробництві продукції рибальства.

Розділ II 
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 5. Основні напрями державної політики у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)

1. Державна політика у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) спрямована на створення сприятливих умов для:

1) розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою виробництва органічної продукції (сировини);

2) збільшення експорту органічної продукції;

3) розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів в асортименті органічної продукції.

{Пункт 4 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 5 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 6 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 7 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 8 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 9 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)

1. Державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідно до законів України.

{Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:

1) забезпечення здійснення державної політики та міжнародного співробітництва у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

2) затвердження детальних правил виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

{Пункт 2 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

3) спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування чи реалізують державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

{Пункт 4 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 5 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

6) інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:

1) формування державної політики у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

2) розроблення детальних правил виробництва та обігу відповідної органічної продукції (сировини) та подання їх на затвердження Кабінету Міністрів України;

{Пункт 2 частини першої статті 8 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3)  затвердження державного логотипу для органічної продукції (сировини);

{Пункт 3 частини першої статті 8 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

4) інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)

{Назва статті 9 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:

{Абзац перший частини першої статті 9 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

1) здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);

2) ведення реєстру виробників органічної продукції (сировини) та забезпечення опублікування офіційних відомостей про осіб, які здійснюють виробництво та реалізацію органічної продукції (сировини);

3) поширення інформації про виробництво та реалізацію органічної продукції (сировини), органічну продукцію, систему гарантій та контролю в засобах масової інформації із залученням заінтересованих сторін;

4) інші повноваження відповідно до закону.

Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності, призначає органи з оцінки відповідності, що провадять діяльність з оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), організовує підготовку та атестацію аудиторів з сертифікації, організовує нагляд за проведенням робіт з оцінки відповідності призначеними органами з оцінки відповідності та здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про підтвердження відповідності".

{Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 11. Державний нагляд (контроль) за виробництвом та обігом органічної продукції (сировини)

1. Державний нагляд (контроль) за виробництвом та обігом органічної продукції (сировини) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

{Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину третю статті 11 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину четверту статті 11 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Розділ III 
ВИРОБНИЦТВО ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 12. Право на виробництво органічної продукції (сировини)

1. Здійснювати виробництво органічної продукції (сировини) має право фізична чи юридична особа, яка пройшла оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отримала сертифікат відповідності та включена до Реєстру виробників органічної продукції (сировини).

{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 13. Реєстрація виробників органічної продукції (сировини)

1. Фізичні або юридичні особи, які виявили намір здійснювати виробництво органічної продукції та/або сировини, пройшли оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та отримали сертифікат відповідності, заносяться до Реєстру виробників органічної продукції (сировини), який веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

{Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

2. Положення про Реєстр виробників органічної продукції (сировини) розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

3. Реєстр виробників органічної продукції (сировини) є відкритим та загальнодоступним. Доступ до Реєстру виробників органічної продукції (сировини) є безоплатним і забезпечується шляхом його оприлюднення та підтримки в актуальному стані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Порядок ведення Реєстру виробників органічної продукції (сировини) розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 13 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

4. Фізичні або юридичні особи, що не занесені до Реєстру виробників органічної продукції (сировини), не мають права здійснювати виробництво органічної продукції та/або сировини.

Стаття 14. Правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини

1. Загальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини встановлюються цим Законом.

2. Детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Частина друга статті 14 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини повинні відповідати вимогам цього Закону та встановлювати правила виробництва та обігу за такими напрямами щодо:

1) виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) рослинного походження, у тому числі грибів;

2) виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) тваринного походження;

3) виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури;

4) виробництва органічних морських водоростей;

5) виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва;

6) перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини);

7) збору дикорослих рослин, лісової продукції та водоростей;

8) виробництва під час перехідного періоду;

9) порядку переходу до виробництва органічної продукції (сировини);

10) переліку, умов та допустимих обсягів використання неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, при виробництві органічної продукції (сировини) по кожній із категорій продукції, речовин;

11) переліку речовин, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини);

12) допустимих обсягів та переліку неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватися при виробництві органічної продукції (сировини);

13) критеріїв оцінки придатності сільськогосподарських угідь для виробництва органічної продукції (сировини).

{Частину четверту статті 14 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 15. Методи виробництва органічної продукції та/або сировини

1. При виробництві органічної продукції та/або сировини використовуються методи, які:

1) виключають використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин;

2) виключають використання хімічно синтезованих речовин, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, стимуляторів росту;

3) виключають використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовуються у виробництві органічної продукції;

4) виключають гідропонне виробництво;

5) використовують живі організми та методи механічного виробництва;

6) здійснюють живлення рослин в основному через екосистему ґрунту;

7) засновані на оцінці ризику та використовують превентивні заходи.

Стаття 16. Загальні правила виробництва органічної продукції та/або сировини

1. Фізичні або юридичні особи, яким надано право на виробництво органічної продукції (сировини), зобов’язані дотримуватися таких загальних правил виробництва органічної продукції та/або сировини:

1) дотримуватися вимог цього Закону і правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини та/або дикорослих рослин, використовувати лише методи виробництва органічної продукції та/або сировини;

2) забезпечувати відокремлення виробництва органічної продукції (сировини) від виробництва неорганічної продукції (сировини), продукції перехідного періоду;

3) використовувати технології виробництва, які запобігають забрудненню або мінімізують будь-яке збільшення забруднення навколишнього природного середовища;

{Пункт 4 частини першої статті 16 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Пункт 5 частини першої статті 16 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

6) враховувати місцевий та регіональний екологічний стан територій під час вибору продукції для виробництва;

7) мінімізовувати використання невідновлюваних ресурсів та зовнішніх ресурсів;

8) забезпечувати збереження та відтворення родючості ґрунтів.

2. При виробництві органічних харчових продуктів шляхом переробки особи, яким надано право на виробництво органічної продукції (сировини), крім правил, зазначених у частині першій цієї статті, зобов’язані дотримуватися таких вимог:

1) виробляти продукцію переважно з інгредієнтів сільськогосподарського походження (крім води та кухонної солі);

2) не використовувати органічний інгредієнт разом з таким самим інгредієнтом у неорганічній формі або інгредієнтом у стадії перехідного періоду;

3) не використовувати речовини і технології, що відновлюють характеристики, втрачені при переробці та зберіганні органічних харчових продуктів, та виправляють результати халатності при переробці таких продуктів або іншим чином вводять в оману щодо справжньої природи продукту.

{Частину третю статті 16 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

4. Продукти полювання та рибальства диких тварин не вважаються органічною продукцією.

5. Збирання дикорослих рослин та їх частин, що природно ростуть у лісах та на сільськогосподарських угіддях, вважається виробництвом органічної продукції, якщо:

1) такі райони не піддавалися протягом періоду не менш як п’ять років обробці продуктами, використання яких заборонено цим Законом;

2) таке збирання не впливає на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання.

6. Збирання диких водоростей та їх частин, що ростуть у морських природних умовах, вважається органічним виробництвом за дотримання таких умов:

1) райони зростання водоростей мають високу екологічну якість, не забруднені речовинами, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини), або іншими шкідливими для здоров’я людини речовинами;

2) таке збирання не впливає на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання.

Стаття 17. Винятки з правил виробництва органічної продукції та/або сировини

1. У виключних випадках, передбачених цією статтею, за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, дозволяється під час виробництва органічної продукції, сировини використовувати традиційну продукцію, сировину (крім продукції, сировини, яка містить ГМО, похідної від ГМО або отриманої за допомогою ГМО) та продукцію, сировину перехідного періоду на такі цілі:

{Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

1) як продукти для захисту рослин;

2) як добрива та поліпшувачі ґрунту;

3) як неорганічні кормові матеріали рослинного, тваринного та мінерального походження;

4) як кормові чи технологічні добавки;

5) як продукти для очищення та дезінфекції водоймищ, кліток, споруд та установок виробництва продукції тваринництва;

6) як продукти для очищення та дезінфекції споруд та установок, які використовуються для виробництва продукції рослинництва, включаючи об’єкти для зберігання такої продукції.

2. Допустимі обсяги та перелік неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватися при виробництві органічної продукції (сировини), за кожною з категорій продукції, речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Використання традиційної продукції (сировини) та продукції (сировини) перехідного періоду можливе лише у випадках, якщо:

1) така продукція є необхідною для забезпечення можливості починати або продовжувати виробництво органічної продукції (сировини) на територіях, які мають кліматичні, географічні або структурні обмеження;

2) це є необхідним для забезпечення доступу до кормів, посівного матеріалу та матеріалу для вегетативного розмноження, живих тварин та інших вхідних ресурсів, якщо такі ресурси або їх альтернативи недоступні на ринку в органічній формі;

3) це є необхідним для забезпечення доступу до інгредієнтів сільськогосподарського походження, якщо такі інгредієнти або їх альтернативи недоступні на ринку в органічній формі;

4) це є необхідним для вирішення окремих проблем, пов’язаних з управлінням поголів’ям органічної худоби.

4. При встановленні допустимих обсягів та переліку неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватися при виробництві органічної продукції (сировини), повинні враховуватися такі фактори:

1) використання при виробництві такої продукції, речовин не має шкідливого впливу на навколишнє природне середовище або не посилює цей вплив;

2) їх негативний вплив на здоров’я і якість життя людей або тварин є мінімальним;

3) такі продукція, речовина є рослинного, тваринного, мікробного або мінерального походження та можуть піддаватися фізичним (механічному, термічному), ферментативному чи мікробному процесам.

5. При настанні випадків, передбачених цією частиною, а саме у випадку неможливості задовольнити потреби рослин у поживних речовинах, дозволяється застосовувати добрива і речовини для покращення ґрунту, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

{Частина п'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

6. Виробники органічної продукції (сировини) зобов’язані зводити до мінімуму використання традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду та, за доцільності, обмежувати її використання у часі.

7. Згода центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, надається за умови документального підтвердження виробником необхідності застосування таких продуктів, речовин.

{Частина сьома статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 18. Правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження

1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження належать:

1) використання методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції (сировини);

2) впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;

3) підтримання стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;

4) збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;

5) використання як добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які розщеплюються біологічно;

6) використання лише сертифікованих органічного насіння та посадкового матеріалу;

7) добрива та поліпшувачі ґрунту можуть використовуватися, лише якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону. При цьому забороняється використовувати мінеральні азотні добрива;

8) у разі встановлення загрози для рослин продукти для захисту рослин можуть використовуватися, лише якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону;

9) продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції рослинництва використовуються, лише якщо їх використання дозволено при органічному виробництві згідно із статтею 17 цього Закону.

2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походженнявстановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Правила виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження

1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження належать:

1) при виборі порід враховується здатність тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатність, стійкість до хвороб;

2) утримання тварин здійснюється з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб шляхом забезпечення тваринам умов життя, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження, достатній ступінь свободи пересування, дотримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі, застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби;

3) утримання тварин здійснюється шляхом мінімізації стресу тварин, сприяння їх здоров’ю та благополуччю, стимулювання їх природного імунного захисту та запобігання використанню хімічних алопатичних ветеринарних препаратів;

4) приміщення для утримання тварин повинні відповідати біологічним і поведінковим потребам тварин та забезпечувати вільний доступ до місць годівлі та джерел питної води; належну теплоізоляцію, опалення, охолодження, вентилювання приміщень з метою підтримки циркуляції повітря, рівня запиленості, температури, відносної вологості повітря в межах, необхідних для здоров’я тварин; належне природне провітрювання приміщення і надходження денного світла; передбачати відповідні заходи на випадок пожежі, виходу з ладу системи механічного обслуговування і перебоїв енергоносіїв;

5) годування тварин здійснюється кормами, отриманими в результаті органічного виробництва та з природних речовин несільськогосподарського походження;

6) неорганічні кормові матеріали рослинного походження, кормові матеріали тваринного та мінерального походження, кормові добавки, окремі продукти, що використовуються для харчування тварин, та технологічні добавки використовуються, лише якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону;

7) при репродукції використовуються переважно природні методи;

8) будь-які болісні відчуття тварин зводяться до мінімуму, включаючи відчуття при забої;

9) прив’язування або ізоляція поголів’я забороняється, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки, благополуччя або у ветеринарних цілях;

10) час транспортування тварин повинен зводитися до мінімуму;

11) продукти тваринництва виробляються з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;

12) виключається вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин;

13) продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції тваринництва використовуються лише у разі, якщо їх використання дозволене при органічному виробництві згідно із статтею 17 цього Закону;

14) персонал, що доглядає за тваринами, повинен мати базові знання та навички щодо охорони здоров’я та благополуччя тварин.

2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походженнявстановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Правила виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури

1. До загальних правил виробництва органічної продукції аквакультури належать:

1) при виборі порід враховується здатність тварин пристосовуватися до перебування у штучних умовах або у відповідних рибогосподарських водних об’єктах;

2) при репродукції використовуються переважно природні методи;

3) утримання тварин повинне забезпечувати задоволення еволюційних, фізіологічних та поведінкових потреб тварин шляхом належного та достатнього годування, забезпечення належної якості води, побудови споруд, що відповідним чином враховують основні аспекти їх природного поводження, щільність поголів’я;

4) годування тварин здійснюється кормами, отриманими в результаті органічного виробництва;

5) при виробництві такої продукції аквакультури, як молюски, та інших видів, які не годуються людиною, а живляться природним планктоном, повинна забезпечуватися можливість задоволення їх потреб у харчуванні природним шляхом, крім молодих особин, що відгодовуються у розплідниках та інкубаторах;

6) повинні здійснюватися регулярне очищення та дезінфекція приміщень та споруд;

7) утримання має здійснюватися таким чином, щоб мінімізувати можливість втечі стада;

8) органічні тварини повинні утримуватися окремо від інших тварин аквакультури;

9) будь-які болісні відчуття тварин зводяться до мінімуму, включаючи відчуття при забої.

2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) аквакультуривстановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21. Правила виробництва органічних морських водоростей

1. До загальних правил виробництва органічних морських водоростей належать:

1) вирощування морських водоростей відбувається у прибережних районах, які мають високу екологічну якість, не забруднені речовинами, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини), або іншими шкідливими для здоров’я людини речовинами;

2) збирання молодих водоростей повинно відбуватися на регулярній основі для підтримки внутрішньої популяції культури;

3) добрива можуть використовуватися тільки у внутрішніх приміщеннях, якщо їх використання було дозволено згідно із статтею 17 цього Закону.

2. Детальні правила виробництва органічних морських водоростей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Правила виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва

1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва належать:

1) при виборі видів враховується здатність бджіл пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатність, стійкість до хвороб;

2) при репродукції використовуються переважно природні методи;

3) площа збирання нектару повинна забезпечувати необхідне і достатнє харчування, доступ до води;

4) джерела натурального нектару і пилку повинні складатися з рослин, вирощених відповідно до вимог цього Закону і правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини, та/або дикорослих рослин;

5) здоров’я бджіл має підтримуватися на основі превентивних заходів;

6) вулики повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів, які не створюють небезпеку забруднення навколишнього природного середовища та продуктів бджільництва;

7) забороняється знищення бджіл у стільниках як метод, пов’язаний із збиранням продуктів бджільництва.

2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) бджільництвавстановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розділ IV 
ПРИДАТНІСТЬ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

{Назва розділу IV із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 23. Придатність земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції та сировини

1. Оцінка придатності земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції та сировини здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі охорони земель.

2. Порядок оцінки придатності земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Оцінка придатності земель (ґрунтів) здійснюється з метою отримання незалежної від зацікавлених сторін (суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво, перевезення, зберігання та реалізацію органічної продукції, сировини) об’єктивної інформації про стан земельних ділянок, встановлення їх придатності для виробництва органічної продукції та сировини, придатності для виробництва окремих культур.

{Стаття 23 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 24. Оцінка та підтвердження відповідності виробництва органічної продукції (сировини)

1. Оцінка відповідності виробництва органічної продукції (сировини) проводиться органом з оцінки відповідності згідно з правилами процедури підтвердження відповідності, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності, та з детальними правилами виробництва та обігу відповідної органічної продукції (сировини).

{Частина перша статті 24 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

2. Органічна продукція та сировина повинні відповідати детальним правилам виробництва та обігу відповідної органічної продукції (сировини).

{Частина друга статті 24 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Оцінка відповідності виробництва органічної продукції та сировини здійснюється аудитором з сертифікації.

Для проведення оцінки відповідності особа подає заяву про перехід на виробництво органічної продукції до органу з оцінки відповідності.

Оцінка відповідності проводиться не пізніше 30 днів з дня подання заяви про перехід на виробництво органічної продукції.

Оцінка відповідності проводиться аудитором з сертифікації відповідно до плану та програми оцінки відповідності, в якій визначені об’єкти, дати проведення оцінки відповідності. Копії плану та програми оцінки відповідності надсилаються на адресу заявника у строк не пізніше п’яти робочих днів до початку оцінки відповідності.

За результатами оцінки відповідності складається висновок (звіт) аудитора з сертифікації, який протягом двох днів з дня закінчення оцінки відповідності передається до органу з оцінки відповідності для прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі сертифіката відповідності.

У висновку (звіті) аудитора з сертифікації зазначаються найменування (прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи) та реквізити особи, оцінка відповідності виробництва якої здійснювалася, прізвище, ім’я, по батькові аудитора з сертифікації, реквізити його атестата, детальний опис виробництва, опис та результати здійснених заходів у процесі оцінки відповідності, висновки аудитора з сертифікації щодо стану виробництва.

Оцінка відповідності виробництва органічної продукції та/або сировини проводиться один раз на два роки.

{Частина третя статті 24 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

4. Підтвердження відповідності виробництва органічної продукції (сировини) здійснюється органом з оцінки відповідності.

{Частина четверта статті 24 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

5. Орган з оцінки відповідності впродовж п’яти робочих днів з дня складення висновку (звіту) аудитора з сертифікації зобов’язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката відповідності.

{Частина п'ята статті 24 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

6. У разі прийняття органом з оцінки відповідності рішення про відмову у видачі сертифіката відповідності особі протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення надсилається письмове повідомлення із зазначенням підстави відмови.

{Абзац перший частини шостої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Підставою для відмови є:

а) встановлення за результатами перевірки невідповідності виробництва вимогам цього Закону та детальним правилам виробництва та обігу відповідної органічної продукції (сировини);

{Абзац третій частини шостої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

б) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих на підтвердження відповідності.

{Абзац четвертий частини шостої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Відмова у видачі сертифіката відповідності з підстав, не передбачених цією статтею, забороняється.

У разі відмови у видачі сертифіката з підстави, передбаченої пунктом "а" цієї частини, за бажанням особа може перейти на перехідний період у порядку, передбаченому цим Законом.

Після усунення причин, передбачених пунктом "б" цієї частини, особа може повторно звернутися із відповідною заявою.

7. У разі прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності особі видається сертифікат відповідності встановленого зразка у триденний термін з дня прийняття такого рішення, а продукція може маркуватися як органічний продукт.

8. Сертифікат видається у разі, якщо усі інгредієнти живої або непереробленої сільськогосподарської продукції є органічними та їх вироблено відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

9. Сертифікат видається у разі, якщо перероблена сільськогосподарська продукція повністю була виготовлена відповідно до вимог цього Закону та не менше 95 відсотків її інгредієнтів є органічними.

10. У разі виробництва органічної продукції (сировини) із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, сертифікат видається у разі, якщо 95 відсотків інгредієнтів живої або непереробленої сільськогосподарської продукції є органічними та їх вироблено відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

11. У разі виробництва органічної продукції (сировини) із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, сертифікат видається у разі, якщо не менше 90 відсотків інгредієнтів переробленої сільськогосподарської продукції є органічними.

12. Продукція (сировина), сертифікована в державах - членах Європейського Союзу як органічна, розміщується на ринку України як органічна продукція (сировина) без жодної додаткової сертифікації.

{Статтю 24 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 25. Вимоги до аудитора з сертифікації

1. Аудитором з сертифікації може бути фізична особа, яка має вищу освіту та досвід роботи в аграрній сфері не менше двох років, спеціальні знання у сфері виробництва органічної продукції.

Для здійснення оцінки відповідності залучаються лише атестовані аудитори з сертифікації.

Організацію підготовки та атестацію аудиторів з сертифікації здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності.

2. Переатестація аудитора з сертифікації здійснюється кожні три роки.

3. Оцінка відповідності виробництва органічної продукції (сировини) не може здійснюватися аудитором з сертифікації, якщо:

1) аудитор з сертифікації має особистий чи фінансовий інтерес у результатах оцінки відповідності;

2) аудитор з сертифікації є родичем фізичної особи, оцінка відповідності виробництва якої здійснюється, або посадової особи юридичної особи, оцінка відповідності виробництва якої здійснюється;

3) наявні інші обставини, що ставлять під сумнів неупередженість аудитора з сертифікації.

{Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Розділ V 
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 26. Загальні вимоги до зберігання органічної продукції (сировини)

1. Зберігання органічної продукції (сировини) здійснюється в приміщеннях, які відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України.

2. При зберіганні органічної продукції (сировини) на складах повинні забезпечуватися ідентифікація такої продукції, її партій і запобігання будь-якому змішуванню або обміну з неорганічною продукцією та/або речовинами, які не відповідають вимогам цього Закону, або забрудненню такими продуктами та/або речовинами.

3. Забороняється зберігання у виробничому підрозділі будь-яких вхідних продуктів, крім продуктів, дозволених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 27. Загальні вимоги до перевезення органічної продукції (сировини)

1. Транспортування органічної продукції (сировини) повинно здійснюватися лише у відповідній упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, щоб заміна вмісту була неможливою без маніпуляцій або пошкодження пломби.

2. Транспортування органічної і неорганічної продукції (сировини) разом забороняється, за винятком випадків, передбачених цією статтею.

3. У виключних випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, та за наявності технічних можливостей дозволяється транспортувати органічну і неорганічну продукцію разом. Одночасне перевезення органічної і неорганічної продукції можливе лише за умови вжиття відповідних заходів для запобігання будь-якій можливості змішування або обміну з неорганічною продукцією.

Стаття 28. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції

{Частину першу статті 28 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину другу статті 28 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Забороняється реалізація та обіг органічної продукції, якщо вона:

{Абзац перший частини третьої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

1) вироблена особою, яка не отримала відповідного сертифіката відповідності;

2) маркована з порушенням вимог законодавства України;

{Пункт 3 частини третьої статті 28 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

4) не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування, зберігання та реалізації.

{Пункт 5 частини третьої статті 28 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину четверту статті 28 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 29. Загальні вимоги до маркування органічної продукції (сировини)

1. Маркування органічної продукції (сировини) та використання відповідного державного логотипа здійснюються відповідно до законодавства.

2. Використання державного логотипа та маркування органічної продукції (сировини) для позначення органічних продуктів є обов’язковими. Дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво, реалізацію органічної продукції (сировини), чи їх об’єднаннями.

3. Державний логотип складається з напису "органічний продукт" та відповідного графічного зображення. Не допускається використання напису "органічний продукт" у власних назвах продуктів та торговельних марках при рекламуванні, а також у випадку маркування продукції, яка перебуває на стадії перехідного періоду до органічного виробництва.

4. Використання державного логотипа встановленого зразка та маркування органічної продукції (сировини) здійснюються за наявності відповідного сертифіката.

5. На маркуванні також зазначаються кодові номери органу з оцінки відповідності, який здійснив підтвердження відповідності.

{Частина п'ята статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

6. У разі маркування органічної продукції (сировини), яка була вироблена із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, або під час виробництва органічної продукції (сировини) шляхом переробки та отримала сертифікат, всі використані інгредієнти традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду та їх частка вказуються в переліку інгредієнтів. Така вказівка повинна бути виконана в тому ж кольорі та з використанням того ж стилю шрифту, що й інші вказівки в переліку інгредієнтів, але в більшому розмірі шрифту.

Маркування продукції, яка перебуває на стадії перехідного періоду до органічного виробництва, здійснюється з використанням державного логотипа "продукт на стадії переходу до органічного виробництва".

7. Забороняється при маркуванні продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, використовувати позначення з написами "органічний", "динамічний", "логічний", "екологічний", словами з префіксом "" тощо.

8. Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами "органічний", "динамічний", "логічний", "екологічний", словами з префіксом "" тощо, повинна в перекладі на українську мову позначатися написом "органічний продукт". Маркування імпортованої органічної продукції та використання державного логотипа здійснюються відповідно до законодавства.

{Частину дев'яту статті 29 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Розділ VI 
ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД ТА ПАРАЛЕЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

Стаття 30. Перехідний період

1. Із дня подання заяви встановленого зразка про перехід на виробництво органічної продукції (сировини) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, розпочинається перехідний період.

{Частина перша статті 30 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

{Частину другу статті 30 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3. На осіб, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції (сировини), поширюються такі вимоги:

1) під час перехідного періоду застосовуються вимоги, встановлені цим Законом;

2) тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає оцінці відповідності та підтвердженню відповідності, узгоджується з попереднім використанням землі, екологічною ситуацією, виробничим досвідом виробника;

{Пункт 2 частини третьої статті 30 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3) продукція однорічних культур вважається органічною у разі, якщо до початку їх вегетації завершився перехідний період тривалістю не менше 12 місяців;

4) у разі якщо перехідний період триває більше за встановлений строк для перехідного періоду, дозволяється маркування продукції як "продукт на стадії переходу до органічного виробництва";

5) продукцію, вироблену під час перехідного періоду, забороняється реалізовувати як органічну продукцію з відповідним маркуванням та логотипом.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, може прийняти рішення про визнання частиною перехідного періоду будь-якого попереднього проміжку часу, якщо:

1) до земельних ділянок застосовувалися заходи, які забезпечують невикористання на цих земельних ділянках продуктів, не дозволених до використання при виробництві органічної продукції, що підтверджується відповідними документами;

2) земельні ділянки не оброблялися продуктами, не дозволеними для органічного виробництва, протягом двох і більше років, що підтверджується відповідними документами.

{Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, може прийняти рішення про продовження перехідного періоду, порівняно з попередньо визначеним терміном, у разі якщо земля була забруднена продуктами, не дозволеними до використання при виробництві органічної продукції.

{Частина п'ята статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

6. У разі якщо після закінчення перехідного періоду результати оцінки відповідності незадовільні, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, за заявою особи, яка виявила намір перейти на органічне виробництво, може продовжити термін перехідного періоду.

{Частина шоста статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 31. Паралельне виробництво

1. Виробник, за наявності погодження органу з оцінки відповідності, може здійснювати виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції рослинництва на одній площі:

{Абзац перший частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

1) у випадку виробництва багаторічних культур, термін культивування яких становить щонайменше три роки, якщо різновиди можна легко розрізнити, за дотримання таких умов:

відповідне виробництво є частиною плану переходу на виробництво органічної продукції (сировини) за умови, якщо термін переходу не перевищує п’ять років;

було вжито заходів для забезпечення постійного розділення продукції, отриманої від кожного з відповідних підрозділів;

після закінчення збирання врожаю виробник повідомляє органу з оцінки відповідності точну кількість врожаю, зібраного у відповідних підрозділах, та інформує про заходи, вжиті для розділення продуктів;

{Абзац п'ятий частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

2) якщо відповідні площі призначені для наукових досліджень;

3) у випадку використання земельної ділянки виключно для випасання худоби.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, може дозволяти виробникам органічної продукції, які виконують дослідницьку роботу в галузі сільського господарства, здійснювати виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції тваринництва, якщо було вжито відповідних заходів для забезпечення постійного розділення тварин, продуктів тваринництва, гною і кормів кожного з підрозділів.

{Частина друга статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

3. При паралельному виробництві суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво органічної продукції, сировини, відокремлює землю, тварин та продукти, які використовуються або вироблені за допомогою органічних частин, та веде відповідний облік для підтвердження такого відокремлення.

4. Детальні правила та умови здійснення паралельного виробництва визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розділ VII 
ВИМОГИ ДО ОРГАНУ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ, ЩО ПРОВАДИТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (СИРОВИНИ)

{Назва розділу VII в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 32. Вимоги до органу з оцінки відповідності, що провадить діяльність з оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини)

{Назва статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

1. Органом з оцінки відповідності може бути підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, призначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, у порядку, передбаченому Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

{Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

2. Органи з оцінки відповідності, які претендують на призначення, повинні бути акредитовані національним органом України з акредитації.

3. Органи з оцінки відповідності включаються до реєстру призначених органів з оцінки відповідності, який веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності.

4. Обов’язки органу з оцінки відповідності, порядок його діяльності, порядок скасування рішення про його призначення та інші вимоги визначаються Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

{Частина четверта статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

{Розділ VIII виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Розділ IX 
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 36. Основні напрями міжнародного співробітництва

1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:

1) участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

2) укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;

3) гармонізації законодавства України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) з законодавством Європейського Союзу;

{Пункт 3 частини першої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

4) обміну інформацією у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

5) сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини);

6) сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.

Стаття 37. Міжнародні договори України

1. У разі якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ X 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ

Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)

1. За порушення закону у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

2. У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, зберігання, реалізації органічної продукції, орган з оцінки відповідності анулює відповідний сертифікат.

{Частина друга статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Рішення про анулювання сертифіката відповідності може бути оскаржене в порядку, передбаченому Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

Розділ XI 
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Суб’єкти господарювання, які маркують свою продукцію як органічну, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із цим Законом протягом шести місяців.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про внесення змін до законів України у зв’язку з набранням чинності цим Законом;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити прийняття, перегляд та приведення у відповідність із цим Законом актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

{Абзац п'ятий розділу XI виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ 
3 вересня 2013 року 
№ 425-VII