UKR RUS ENG

ОХОРОНА БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ У ВЕРХІВ’Ї БАСЕЙНУ ДНІСТРА

There are no translations available.

krpt

Сьогодні питання охорони біорізноманіття вирішується за принципом багатофункціональної ролі природно-заповідного фонду (ПЗФ). Тобто охороні підлягають не лише рідкісні види рослин і тварин та їхніх угруповань, а зберігається вся біологічна, екосистемна та ландшафтна різноманітність. Крім цього об’єкти ПЗФ повинні підтримувати екологічний баланс у своєму регіоні, та забезпечувати його сталий економічний розвиток. Національні та регіональні ландшафтні парки, мають значне соціальне, рекреаційне та екотуристичне значення. Вони важливі й для збереження народних традицій місцевого населення та його етнографічних особливостей, а отже мають вагоме історико-культурне значення. Розташування досліджуваного регіону в прикордонній зоні робить об’єкти ПЗФ важливими в плані міжнародної співпраці в галузі охорони довкілля.

У верхів’ї Дністра ПЗФ включає 5 категорій охоронних територій: національний природний парк, регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи (див карту).

Не зважаючи на те, що об’єкти ПЗФ займають в досліджуваному регіоні значну площу, багато осередків рідкісних видів залишаються поза їх межами. Над питаннями створення нових заповідних територій працюють науковці, працівники державних природоохоронних структур та громадські організації. Однак їхні зусилля будуть набагато ефективнішими, якщо кожен мешканець регіону усвідомить важливість збереження біологічного різноманіття і буде сприяти цьому всіма можливими засобами.

Особливу увагу слід приділяти екологічній освіті молоді, від якої у першу чергу залежатиме майбутнє довкілля. Сьогодні шкільні програми з біології не дають необхідного обсягу знань про способи і механізми збереження довкілля, не говорячи вже про практичні навики з цієї проблематики. Важливу роль, у цій ситуації, повинні відігравати природоохоронні громадські організації, які шляхом видання методичних посібників, буклетів, плакатів, наклейок, проведення серед школярів конкурсів, читання лекцій, впровадження освітніх програм з вивчення та охорони різних груп рослин і тварин, можуть суттєво підвищити рівень екологічної освіти.

Лише спільними зусиллями й активною громадською позицією кожного ми зможемо зберегти та примножити красу і багатство нашого краю, залишивши своїм нащадкам те, чим маємо можливість тішитися ми.

 

НАЗАД