UKR RUS ENG

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ РЕГІОНУ

There are no translations available.

dnp3

Живі організми є надзвичайно чутливими до змін навколишнього середовища і реагують на них здебільшого скороченням чисельності, меж поширення, зміною поведінки, а часто взагалі зникають з традиційних територій оселищ. Саме з таких видів переважно складається Червона книга України, яка є одним з основних державних законодавчих актів в галузі охорони природи.

Стан довкілля у верхів’ї басейну Дністра сьогодні не викликає суттєвого занепокоєння. Природні комплекси не зазнали незворотних змін, і за умови природоощадливого ведення господарства і впровадження ефективних заходів з охорони природи маємо всі шанси зберегти біологічне різноманіття регіону. Для цього слід визначити основні негативні фактори впливу на довкілля і вести планомірну роботу щодо їх зменшення аж до повного нівелювання.

dnp2У верхів’ї Дністра головною екологічною проблемою є зменшення лісистості. Якщо в доісторичні часи ліси займали 95% Карпатського регіону, то сьогодні – лише 40%. Одночасно зросла освоєність території, особливо розораність, і, як наслідок, посилилась ерозія ґрунту; змінилося співвідношення між компонентами ландшафтів, виникли нестійкі агросистеми, не здатні до саморегуляції, зросло забруднення ґрунтів, внаслідок чого погіршилася якість поверхневих вод.

Причини, що призводять до змін чисельності видів у верхів’ї Дністра можна умовно поділити на дві великі групи: 1 – пов’язані з внутрішньопопуляційними процесами окремих видів (пульсації меж ареалів, експансія, синурбізація, зміни трофічної поведінки та кормового спектру тощо); 2 – пов’язані зі зміною середовища існування тих чи інших видів. Найчастіше такі зміни носять антропічний характер і можуть впливати на чисельність тварин безпосередньо (наприклад, через скорочення або збільшення придатних місць для проживання виду) або опосередковано (наприклад, коли внаслідок змін середовища відбувається скорочення або розрив ланцюгів живлення). Чітко відділити перші процеси від других практично неможливо, оскільки внутрішньопопуляційні зміни часто спричинені саме антропічними змінами навколишнього середовища.

dnp1Активні лісогосподарські роботи в Українських Карпатах розпочалися тільки після прокладання через перевали перших залізничних колій у 1870 р. (Стойко, 1997), а за 10 післявоєнних років, за часів СРСР, у Карпатах вирубано 25,3 % лісів (Воропай, Куниця, 1966). Сьогодні, завдяки вдосконаленню лісозаготівельної техніки, лісогосподарські роботи ведуться навіть у важкодоступних гірських урочищах. В першу чергу вирубуються цінні для лісової промисловості стиглі та перестійні ліси, які є місцями проживання багатьох вузькоспеціалізованих видів рослин і тварин. Під час санітарних рубок вирубуються дуплисті дерева, які використовуються птахами-дуплогніздниками та дендрофільними ссавцями. Часто лісогосподарські роботи ведуться під час репродуктивного періоду, що перешкоджає відтворенню фауни і суттєво погіршує кормову базу багатьох хижих видів, а також призводить до розлякування тварин від потенційних місць поселень.

dnp4Ще одним важливим фактором впливу на чисельність рослин і тварин у верхів’ї басейну Дністра є зміни у сільському господарстві, що відбулися протягом останніх десятиліть. Значна частина судинних рослин, та хребетних тварин різною мірою пов’язана з процесом випасання домашньої худоби як на рівнинних, так і на гірських пасовищах. Хоча вільне випасання свійських тварин у карпатській частині басейну Дністра ще дуже поширене, все ж площі пасовищ помітно скорочуються. Окремі з них інтенсивно заростають чагарниками та лісом, інші, особливо в долинах річок, забудовуються. Ці процеси помітно впливають на перерозподіл багатьох видів тварин по території та на динаміку їхньої чисельності в регіоні.

Значний вплив на флору та фауну мають приватизаційні процеси, коли розпаювання великих сільськогосподарських територій на малі, приводить до зміни флористичних та фауністичних комплексів, коливань чисельності низки видів, змін біотопного розподілу в популяціях.

dnp5Водолюбні види рослин і тварин є надзвичайно чутливими до забруднення водойм, зарегулювання русел річок і побудови дамб на берегах, вирубування деревної та чагарникової рослинності в долинах річок, осушувальної меліорації, інтенсифікації режиму землекористування і недотримання водоохоронних зон навколо водойм, використання отрутохімікатів. Особливо вразливою групою, до подібних впливів, є мешканці боліт, заплавних лук і торфовищ. Найбільшої шкоди водолюбній біоті завдала кампанія з осушення боліт в 60-70-х роках ХХ століття, внаслідок чого велика кількість рослин і тварин опинилися на межі зникнення.

Суттєвий вплив на довкілля верхів’я Дністра чинить розорювання земель. Екологічно безпечним вважається агроландшафт розораність якого не перевищує 50%. Збільшення відсотка ріллі приводить до дестабілізації екологічної ситуації за рахунок росту інтенсивності ерозійних процесів, забруднення, значної деградації земельних ресурсів та зменшення біологічного різноманіття.

Складне соціально-економічне становище селян за останні два десятиліття спричинило різке зменшення застосування мінеральних добрив та пестицидів. За останніх 20 років використання добрив зменшилося в 5-6 разів, а пестицидів у 5 разів. Це помітно знизило їх дестабілізуючу роль як на агроландшафт, так і на живі організми.

Єдиним шляхом збереження видів, які ще вимерли, є створення природних резерватів з метою охорони вцілілих оселищ. Незважаючи на значну площу природно-заповідного фонду у Львівській області, наявна мережа природоохоронних територій не в стані забезпечити ефективну охорону рідкісних і зникаючих видів.

 

НАЗАД