Внутрішніми та зовнішніми передумовами для успішного виконання програми є деякі наявні фактори поточної ситуації в аграрному секторі України та в світі, які можуть бути використані, як база підтримки для розвитку органічного виробництва:

• значне зменшення використання мінеральних добрив, пестицидів та інших агрохімікатів, що є сприятливою передумовою для розвитку органічного виробництва в Україні;
• наявність певної кількості вітчизняних агропідприємств, що вже мають багаторічний досвід ведення органічного виробництва та можуть бути використані як навчальні бази для розповсюдження власного досвіду;
• наявність початкового досвіду органічного виробництва (переважно отриманого за допомогою іноземних організацій в результаті виконання низки проектів);
• потенційний внутрішній ринок для органічної продукції (бажання та готовність українських споживачів купувати якісні та безпечні органічні продукти харчування);
• значний потенціал для експорту сертифікованої органічної продукції з України внаслідок сприятливої ситуації на світових ринках органічної продукції (стабільно зростаючий попит);
• існування громадських організацій та об’єднань, які займаються розвитком та популяризацією органічного виробництва (Федерація органічного руху України, ВГО «Клуб органічного землеробства», Асоціація «БІОЛан Україна», Спілка учасників органічного виробництва «Натурпродукт», НПГ «Еко-Інформ-Сервіс», ВЕГО «Мама-86» і т.п.).

До проблем, що заважають становленню та розвитку органічного виробництва слід віднести наступні:

• відсутність відповідної законодавчої та нормативної бази для органічного виробництва та органічних продуктів;
• відсутність урядової стратегії та програми підтримки розвитку органічного виробництва;
• органічне виробництво не має функціонуючої державної системи контролю, яка була б акредитована на національному та міжнародному рівнях та охоплювала контроль як операторів органічного сектора, так і продукцію;
• слабка обізнаність виробників щодо специфіки органічного виробництва  та населення щодо сертифікованої органічної продукції та продуктів;
• наукові дослідження, освіта та надання консультацій стосовно ведення органічного виробництва  в Україні знаходяться на початковій стадії;
• недостатньо наголошується на екологічній компоненті органічного виробництва;
• інноваційна пасивність більшості виробників та управлінських структур;
• низький загальний рівень технологічної культури українських виробників сільськогосподарської продукції.

Серед можливостей, які потрібно використати для підтримки розвитку органічного виробництва, перш за все слід назвати наступні:

• більш широке застосування вітчизняного та іноземного досвіду ведення органічного виробництва та просування органічної продукції на ринок;
• широке використання всіх видів засобів масової інформації для популяризації вживання органічних продуктів харчування, як невід’ємної частини здорового способу життя;
• забезпечення зростання попиту на органічну продукцію внаслідок формування довіри споживачів до сертифікованої органічної продукції;
• широке використання регіональних особливостей (місцевих традицій, інновацій, створення нових продуктів, вирощування місцевих видів рослин та розведення тварин);
• забезпечення громадської підтримки (зацікавленість неурядових, громадських та галузевих організацій та асоціацій);
• забезпечення органічного виробництва прямою фінансовою підтримкою та створення системи непрямої підтримки шляхом надання пільг та преференцій;
• вступ України до СОТ спонукає до більш широкого використання програм допомоги виробникам за рахунок «зеленої скриньки».

Фактори, що можуть негативно вплинути на виконання програми (ризики) можуть бути як «внутрішніми», так і «зовнішніми». Найголовнішими серед них є наступні:

• ризики втрати врожаю внаслідок несприятливих погодних умов та природних явищ катастрофічного характеру;
• можливі зміни ринкової кон’юнктури органічної продукції внаслідок світової продовольчої кризи;
• нестабільна політична ситуація в країні;
• фінансова та банківська криза, що має наслідками припинення кредитування виробників та зменшення загального рівня фінансової підтримки аграрного сектору економіки;
• нестабільність вітчизняних ринків сільськогосподарської продукції;
• незавершеність земельної реформи та відсутність прозорого та цивілізованого ринку сільськогосподарських земель.
• підрив довіри до органічних продуктів харчування внаслідок неправомірного маркування  або недоброякісної конкуренції.