UKR RUS ENG

КОНЦЕПЦІЯ державної Програми розвитку органічного виробництва в Україні

КОНЦЕПЦІЯ державної Програми розвитку органічного виробництва в Україні
Проблеми, на розв'язання яких спрямована Програма
Мета Програми
Основні цілі та завдання Програми
Аналіз передумов, проблем, можливостей та ризиків для виконання програми
Напрями виконання Програми
Строки та критерії виконання Програми
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення виконання Програми
All Pages
There are no translations available.

Актуальність програми

Україна є аграрною державою. Аграрний сектор економіки України (сільське господарство, харчова і переробна промисловість) забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність країни, формує 17 % ВВП та близько 60 % фонду споживання населення. Проте за останні десятиріччя в Україні спостерігається катастрофічне руйнування сільгоспугідь та зниження родючості ґрунтів – основного джерела забезпечення продовольчої безпеки країни та добробуту сільського населення. Інтенсивність процесів руйнування і деградації ґрунтів внаслідок використання застарілих агротехнологій та недотримання фундаментальних законів та правил сільськогосподарської діяльності досягла небезпечного для економічної стабільності держави рівня: впливу ерозії зазнає 57,5% земель країни, кількість еродованих земель щорічно збільшується на 80 - 90 тис. га. Внаслідок ерозії щорічно втрачається біля 11 млн. т гумусу; 0,5 млн. т азоту; 0,4 млн. т фосфору та 0,7 млн. т калію, 38 % орних земель країни є переущільненими. Останнім часом інтенсивно збільшуються площі кислих і солонцевих ґрунтів. На сьогодні більше 40 % орних земель України потребують проведення їх хімічної меліорації (комплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних та фізичних властивостей ґрунтів – гіпсування та вапнування).

Велика частина сільськогосподарських виробництв України є збитковими, а значна частина сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, що виробляються, не відповідають світовим стандартам якості та безпеки, що призводить до зменшення експортного потенціалу країни, високого рівня захворюваності та смертності населення та, як результат – до занепаду сільських територій.

В той же час в країнах ЄС та у світі в цілому стрімко поширюється органічне виробництво – цілісна система господарювання та виробництва харчових та інших продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики, що враховують збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин та методів виробництва, які відповідають певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження. Органічне виробництво спрямоване на покращення здоров’я фермерів, населення в цілому шляхом виробництва високоякісного продовольства, сировини та інших продуктів, збереження родючості ґрунтів та навколишнього середовища, розвиток сільської місцевості та стимулювання місцевого й регіонального виробництва.

В ЄС розроблено та виконується План дій по запровадженню та поширенню органічного виробництва, більшість країн-членів ЄС мають свої власні національні програми розвитку цього напрямку сільськогосподарської діяльності.

За оцінками експертів світовий ринок споживання органічних продуктів складає близько 40 млрд. Євро та має стійку тенденцію до подальшого зростання.

З огляду на вищезазначене, та зважаючи на європейську орієнтацію України, існує невідкладна необхідність розробки та прийняття власної «Державної програми розвитку органічного виробництва» як екологічно-, соціально- та економічно-доцільного напрямку виробничої діяльності.


Прийняття та виконання Програми розвитку органічного виробництва в Україні має внести вагомий внесок у вирішення цілої низки екологічних, економічних і соціальних проблем, таких як:

  • зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище внаслідок ведення сільськогосподарської діяльності;
  • ресурсозбереження та зменшення енергоємності сільськогосподарського виробництва;
  • підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на світових ринках;
  • покращення здоров’я працівників сільського господарства та населення в цілому;
  • покращення добробуту сільського населення шляхом диверсифікації діяльності, підвищення рівня зайнятості та розвитку сільських територій;
  • захист прав споживачів.


 

Метою Програми є забезпечення сталого розвитку аграрного комплексу України шляхом розвитку та підтримки ведення органічного виробництва як одного з пріоритетних напрямків реалізації державної аграрної політики спрямованого на:

  • збереження та поліпшення родючості ґрунтів;
  • забезпечення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції в умовах інтеграції України у світовий економічний простір;
  • сприяння збереженню здоров’я нації шляхом забезпечення населення якісними та безпечними сертифікованими органічними як продуктами харчування, так і іншими товарами;
  • охорону навколишнього середовища та збереження біорізноманіття;
  • створення належних умов для розвитку сільських територій.


 

Для досягнення мети Програми  необхідне виконання наступних завдань:

  • cтимулювати розвиток органічного виробництва шляхом надання виробникам органічної продукції фінансової підтримки, а також низки пільг та преференцій;
  • при веденні органічного виробництва досягти позитивного впливу на стан ґрунтів, агроландшафти та довкілля в цілому;
  • залучити території, де ведеться органічне виробництво до структури національної екомережі, як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття;
  • розвивати ринок органічних продуктів та збільшувати, разом із зростаючим ринком, ефективність виробництва та переробки органічної продукції;
  • забезпечити захист органічної продукції від забруднення генетично модифікованими організмами;
  • сформувати та закріпити довіру споживачів до органічного виробництва та сертифікованої і відповідним чином маркованої органічної продукції;
  • за допомогою належним чином сертифікованої органічної продукції сприяти захисту інтересів споживачів;
  • розвинути державну спеціалізовану систему сертифікації, надання консультацій, проведення наукових досліджень та навчання для сектору органічної виробництва;
  • забезпечити контроль за станом ґрунтів та підвищити відповідальність власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель;
  • розширити застосування біологічних методів захисту рослин та тварин, ґрунтозахисних технологій та  проведення дозволених методів хімічної меліорації ґрунтів для підвищення їх родючості.


 

Внутрішніми та зовнішніми передумовами для успішного виконання програми є деякі наявні фактори поточної ситуації в аграрному секторі України та в світі, які можуть бути використані, як база підтримки для розвитку органічного виробництва:

  • значне зменшення використання мінеральних добрив, пестицидів та інших агрохімікатів, що є сприятливою передумовою для розвитку органічного виробництва в Україні;
  • наявність певної кількості вітчизняних агропідприємств, що вже мають багаторічний досвід ведення органічного виробництва та можуть бути використані як навчальні бази для розповсюдження власного досвіду;
  • наявність початкового досвіду органічного виробництва (переважно отриманого за допомогою іноземних організацій в результаті виконання низки проектів);
  • потенційний внутрішній ринок для органічної продукції (бажання та готовність українських споживачів купувати якісні та безпечні органічні продукти харчування);
  • значний потенціал для експорту сертифікованої органічної продукції з України внаслідок сприятливої ситуації на світових ринках органічної продукції (стабільно зростаючий попит);
  • існування громадських організацій та об’єднань, які займаються розвитком та популяризацією органічного виробництва (Федерація органічного руху України, ВГО «Клуб органічного землеробства», Асоціація «БІОЛан Україна», Спілка учасників органічного виробництва «Натурпродукт», НПГ «Еко-Інформ-Сервіс», ВЕГО «Мама-86» і т.п.).

До проблем, що заважають становленню та розвитку органічного виробництва слід віднести наступні:

  • відсутність відповідної законодавчої та нормативної бази для органічного виробництва та органічних продуктів;
  • відсутність урядової стратегії та програми підтримки розвитку органічного виробництва;
  • органічне виробництво не має функціонуючої державної системи контролю, яка була б акредитована на національному та міжнародному рівнях та охоплювала контроль як операторів органічного сектора, так і продукцію;
  • слабка обізнаність виробників щодо специфіки органічного виробництва  та населення щодо сертифікованої органічної продукції та продуктів;
  • наукові дослідження, освіта та надання консультацій стосовно ведення органічного виробництва  в Україні знаходяться на початковій стадії;
  • недостатньо наголошується на екологічній компоненті органічного виробництва;
  • інноваційна пасивність більшості виробників та управлінських структур;
  • низький загальний рівень технологічної культури українських виробників сільськогосподарської продукції.

Серед можливостей, які потрібно використати для підтримки розвитку органічного виробництва, перш за все слід назвати наступні:

  • більш широке застосування вітчизняного та іноземного досвіду ведення органічного виробництва та просування органічної продукції на ринок;
  • широке використання всіх видів засобів масової інформації для популяризації вживання органічних продуктів харчування, як невід’ємної частини здорового способу життя;
  • забезпечення зростання попиту на органічну продукцію внаслідок формування довіри споживачів до сертифікованої органічної продукції;
  • широке використання регіональних особливостей (місцевих традицій, інновацій, створення нових продуктів, вирощування місцевих видів рослин та розведення тварин);
  • забезпечення громадської підтримки (зацікавленість неурядових, громадських та галузевих організацій та асоціацій);
  • забезпечення органічного виробництва прямою фінансовою підтримкою та створення системи непрямої підтримки шляхом надання пільг та преференцій;
  • вступ України до СОТ спонукає до більш широкого використання програм допомоги виробникам за рахунок «зеленої скриньки».

Фактори, що можуть негативно вплинути на виконання програми (ризики) можуть бути як «внутрішніми», так і «зовнішніми». Найголовнішими серед них є наступні:

  • ризики втрати врожаю внаслідок несприятливих погодних умов та природних явищ катастрофічного характеру;
  • можливі зміни ринкової кон’юнктури органічної продукції внаслідок світової продовольчої кризи;
  • нестабільна політична ситуація в країні;
  • фінансова та банківська криза, що має наслідками припинення кредитування виробників та зменшення загального рівня фінансової підтримки аграрного сектору економіки;
  • нестабільність вітчизняних ринків сільськогосподарської продукції;
  • незавершеність земельної реформи та відсутність прозорого та цивілізованого ринку сільськогосподарських земель.
  • підрив довіри до органічних продуктів харчування внаслідок неправомірного маркування  або недоброякісної конкуренції.


 

Виконання Програми здійснюватиметься шляхом забезпечення законодавчої та фінансової державної підтримки та створення і удосконалення організаційно-економічних механізмів розвитку органічного виробництва.

Для виконання Програми необхідно розробити заходи за такими напрямами:

Законодавче та нормативне забезпечення розвитку органічного виробництва

Метою правового регулювання сектору органічного виробництва, має бути забезпечення чесної конкуренції та належного функціонування внутрішнього ринку органічної продукції, а також підтримання та виправдання довіри споживачів до продуктів, маркованих як органічні. Це регулювання має бути спрямоване на забезпечення умов, за яких даний сектор зможе розвиватись паралельно з розвитком звичайного виробництва та ринку.

  • Прийняти Закон України «Про органічне виробництво», узгоджений з сучасними вимогами та регулюванням органічного виробництва в ЄС;
  • впровадити у практику базові агроекологічні вимоги і стандарти відповідно до регламентів ЄС.

Створення системи стимулювання та фінансової підтримки органічного виробництва

  • вдосконалення податкової політики в частині її застосування до учасників органічного виробництва;
  • вдосконалення державної підтримки розвитку сільських територій і сільського господарства з дотриманням вимог СОТ;
  • підтримка реалізації державних регіональних інвестиційних проектів спрямованих на застосування методів органічного виробництва.

Наукова та дорадча підтримка розвитку органічного виробництва

  • державна підтримка та реструктуризація аграрної науки і освіти, запровадження навчання сільського населення основам ведення органічного виробництва, підготовка фахівців в галузі органічного виробництва на засадах державного замовлення, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів, розширення наукових досліджень з питань органічного виробництва;
  • створення підсистеми органічного виробництва у єдиній інформаційно-довідковій системі агропромислового комплексу України;
  • розвиток сільськогосподарських дорадчих служб та розповсюдження вітчизняного та світового досвіду ведення органічного виробництва.

Розвиток земельних відносин та форм господарювання

  • удосконалення системи державного управління земельними ресурсами, зокрема в зонах санітарної охорони водних об’єктів, в т.ч. в басейнах річок Дніпро, Дністер, Дунай, Рось та ін..;
  • стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь;
  • забезпечення сталого функціонування меліоративних систем та ефективності використання меліорованих земель;
  • захист та відтворення родючості ґрунтів, зокрема шляхом використання ґрунтозахисних технологій;
  • формування екомережі як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття.

Розвиток сфери виробництва

  • державна підтримка конкурентоспроможності традиційної української сільськогосподарської продукції;
  • запровадження науково обґрунтованих систем ведення сільськогосподарського виробництва;
  • державна підтримка виробництва органічних добрив;
  • державна підтримка виробництва біологічних засобів охорони рослин та тварин;
  • впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Розвиток аграрного ринку

  • формування внутрішнього ринку органічної сертифікованої продукції;
  • вдосконалення форм реалізації органічної продукції;
  • сприяння експортній діяльності виробників органічної продукції та розширення державної підтримки зовнішнього маркетингу;
  • підвищення аграрного та екологічного іміджу України.

Безпека харчування та виробництво якісних продуктів

  • посилення захисту прав споживачів шляхом удосконалення державного контролю за якістю та безпекою продовольчих товарів, гармонізація національних стандартів якості з міжнародними;
  • запровадження національної системи сертифікації та маркування органічної сільськогосподарської продукції та продуктів харчування;
  • стимулювання розширення виробництва органічних продуктів харчування та в першу чергу – дитячого харчування;
  • створення зон сільськогосподарського виробництва вільних від використання генетично модифікованих організмів (ГМО).

Удосконалення управління

  • налагодження міжінституційної взаємодії та об’єднання зусиль різних міністерств та відомств щодо розвитку органічного виробництва (Міністерство аграрної політики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство охорони навколишнього природного середовища);
  • в загальнодержавних та регіональних програмах розвитку сільських територій передбачити розвиток сектору органічного виробництва;
  • забезпечення подальшого розвитку системи професійних і міжпрофесійних об'єднань органічних виробників та переробників органічної продукції (Федерації органічного руху України та ін.) та наділення їх відповідними повноваженнями;
  • звільнення органів виконавчої влади від невластивих їм функцій.


 

Прийняття Програми та початок її виконання планується у 2010 році. Кінцева дата виконання Програми наразі не встановлюється.

Критерієм успішності виконання Програми буде значення частки земель під органічним виробництвом у відсотках від загальної площі сільськогосподарських угідь країни.

В ході виконання Програми планується досягти наступні показники (частка земель сертифікованих органічних господарств має становити):

До кінця 2012 року – 2 %;

До кінця 2015 року – 7 % .


 

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Програми здійснюється відповідно до законів України про державний бюджет на відповідний рік, Законів України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про державну підтримку сільського господарства", "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року", інших законодавчих актів.

Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, кредитів банків, коштів інвесторів та інших джерел.

Очікувані результати

Виконання Програми буде вагомим внеском у реалізацію державної політики у сфері відтворення та охорони родючості ґрунтів та сприятиме:

  • більш раціональному використанню земель сільськогосподарського призначення;
  • збільшенню обсягу виробництва високоякісної та безпечної, а тому - конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та сировини для виробництва іншої продукції;
  • збільшенню обсягів споживання та експорту сертифікованої органічної продукції та продуктів харчування;
  • покращенню добробуту сільського населення через отримання стабільного прибутку виробниками органічної сільськогосподарської продукції, та зміцнення їх фінансово-економічного стану;
  • гармонійному розвитку сільських територій;
  • збільшенню рівня інвестицій у аграрний сектор економіки країни.

Положення даної Концепції повністю узгоджуються з основними положеннями концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006 - 2010 роки, схваленої розпорядженням КМУ №536-р від 21 грудня 2005 р. та положеннями Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою КМУ № 1158 від 19 вересня 2007 р.

Згідно Закону України «Про екологічну мережу України»  № 1864-IV від 24 червня 2004 року:

об'єкт екомережі - окрема складова частина екомережі, що має ознаки просторового об'єкта - певну площу, межі, характеристики тощо. До об'єктів екомережі відносяться території та об'єкти природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища, сіножаті) тощо. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів.

до «зеленої скриньки» належать заходи, які не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників, а отже, не порушують принципів справедливої конкуренції. Державні витрати в межах «зеленої скриньки» можуть здійснюватись на підтримку наукових досліджень, підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування; на фінансування ветеринарних і фітосанітарних заходів, контроль за безпекою продуктів харчування; вдосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд); поліпшення землекористування; сприяння структурній перебудові сільськогосподарського виробництва тощо.

Згідно Постанови КМУ «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» № 2024 від 18 грудня 1998 р. у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО), в яких:

?     забороняється зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;

?     здійснюється регулювання, а у разі потреби і обмеження відведення території для ведення сільського господарства, а також запроваджується внесення можливих змін у технологію виробництва промислових і сільськогосподарських підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення джерел водопостачання стічними водами

 

Проект Концепції підготовлений Федерацією органічного руху Україні за дорученням

Міністерства аграрної політики від 05 травня 2008 року №169/2