ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Стаття 7. Основні принципи ведення органічного сільського господарства

Основними принципами ведення органічного сільського господарства є:

• забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, які використовуються при веденні органічного сільськогосподарського виробництва;
• ведення органічного сільськогосподарського виробництва у спеціально визначених зонах;
  забезпечення сталості органічного сільськогосподарського виробництва шляхом повторного використання залишків рослин та відходів тваринництва, що має бути основним способом удобрення;
• підвищення самоконтролю природних процесів при боротьбі з бур'янами, шкідниками та хворобами через використання різноманітних взаємозалежних форм життя, а також селекції культур, сівозмін, регулювання зрошування, обробки ґрунту та культивації;
• відмова від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;
  запобігання забрудненню довкілля;
• запобігання процесам утилізації пестицидів та агрохімікатів, отриманих шляхом хімічного синтезу;
• гарантоване забезпечення всім сільськогосподарським тваринам умов життя, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження;
• підтримка оптимального використання та належної охорони водних ресурсів;
• розвиток цінних і сталих водних екосистем та всіх форм життя в них;
• підтримка і розширення біологічних циклів у системі ведення господарства і переробки, включаючи мікроорганізми, земну флору і фауну, рослини та тварини;
• збереження генетичного біорізноманіття виробничих систем та їхнього оточення, включаючи захист рослин, диких птахів і тварин;
• гармонійна рівновага між рослинним і тваринним виробництвом.

Стаття 8. Система вимог до ведення органічного землеробства

До основних вимог щодо ведення органічного землеробства належать:

• забезпечення належного використання та відтворення природних ресурсів;
• впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;
  вироблення органічної продукції землеробства, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;
• використання лише сертифікованого насіння та посадкового матеріалу;
• заборона використання генетично зміненого насіння, посадкового матеріалу та інших продуцентів генної інженерії;
• використання видів, і сортів рослин, адаптованих до ґрунтово-кліматичних; умов та стійких до шкідників і хвороб;
• заборона застосування синтетичних пестицидів, агрохімікатів та барвників;
• використання у якості добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які при веденні органічного землеробства розщеплюються біологічно;
• впровадження системи внесення добрив, яка передбачає запобігання втратам поживних речовин і надходженню в ґрунт важких металів та інших речовин, що негативно впливають на ґрунтову біоту, а також використання мінеральних добрив лише у відповідності до спеціальних регламентів, які передбачають не заміну, а лише доповнення біогенних добрив;
• використання добрив з тваринними чи людськими екскрементами для вирощування сільськогосподарських рослин, які будуть споживатися людьми, лише за умови дотримання встановлених санітарних вимог;
• застосування для боротьби зі шкідниками, хворобами рослин та бур'янами пестицидів, отриманих у господарстві на основі місцевих рослин чи тварин, а також термічних і фізичних методів, а також механічного прибирання шкідників та ушкоджених частин рослин;
• збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;
• обмеження термічної стерилізації ґрунту, яка проводиться з метою боротьби з бур'янами і хворобами у разі, якщо це може знизити продуктивність сільськогосподарських культур і погіршити якість рослинницької продукції;
• створення необхідних умов для розмноження природних ворогів шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин;
• застосування належним чином очищених сільськогосподарських знарядь.

Стаття 9. Система вимог до ведення органічного тваринництва

До основних вимог щодо ведення органічного тваринництва належать:

• вироблення органічної продукції тваринництва, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості;
• організація органічного тваринництва з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб, зокрема, забезпечення високоякісними органічними кормами, дотримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі; застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби;
• впровадження практики утримання тварин, яка мінімізує стрес, сприяє їх здоров'ю та благополуччю, перешкоджає захворюванням та запобігає використанню хімічних алопатичних ветеринарних препаратів, таких як антибіотики;
• досягнення гарного стану здоров'я та благополуччя тварин, зростання їх продуктивності;
• утримання птахів, кроликів і свиней без кліток;
• заборона системи безземельного утримання тварин;
• стадні тварини не повинні міститися відокремлено;
• всі органічні тварини повинні бути народжені та вирощені в органічному господарстві;
• повне забезпечення органічними кормами раціону годівлі тварин;
• застосування штучного запліднення тварин;
• визначення головним критерієм при виборі методу лікування тварин забезпечення їх благополуччя;
• застосування методів традиційної ветеринарної медицини дозволено, якщо відсутні будь-які альтернативи.

Стаття 10. Перехідний період

Перехід від традиційних методів ведення землеробства до органічного сільськогосподарського виробництва забезпечується протягом 24 місяців з дати подання заяви на сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення виробництва органічної продукції (сировини).

Термін перехідного періоду від традиційних методів утримання тварин до органічних починається з дати подання заяви на сертифікацію виробництва органічної продукції (сировини) і триває 24 місяці до початку виробничого циклу.

Стаття 11. Пестициди і агрохімікати, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві

Перелік пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Вимоги до пестицидів і агрохімікатів, які застосовуються у органічному сільськогосподарському виробництві, визначаються законодавством.

Стаття 12. Економічне стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва

Держава здійснює економічне стимулювання виробників органічних . продуктів шляхом:

• компенсації фізичним і юридичним особам витрат на сертифікацію органічного виробництва;
• встановлення дотацій на виробництво органічних продуктів та сировини протягом перехідного періоду.

Порядок економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва встановлюється Кабінетом Міністрів України.